Значення
-
Особа або орган державної влади, які мають повноваження приймати, ухвалювати закони; той, хто створює законодавство.
-
Той, чиї ідеї, вчення, правила тощо стають основою для певних норм поведінки або діяльності; засновник, творець певних принципів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. законодавець, р. законодавця, д. законодавцеві, з. законодавця, о. законодавцем, м. законодавцеві, к. законодавцю