законопачуваний
[zɑkonopɑt͡ʃuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який був закритий, забитий, загерметизований за допомогою конопачення (ущільнення щілин паклею, ганчір’ям тощо).
-
У переносному значенні: який був щільно заповнений, забитий чимось до межі, переповнений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. законопачуваний, р. законопачуваного, д. законопачуваному, з. законопачуваного, о. законопачуваним, м. законопачуванім