Словник Української Мови
Буква
Об’єктивний, необхідний, стійкий і повторюваний зв’язок між явищами, процесами або фактами, що виражає причинно-наслідкові відносини та тенденції розвитку.
Внутрішня сутнісна взаємозв’язаність явищ, що лежить в основі певного порядку, правила або закону.
Приклад 1:
Та ще в мордовський період, коли дещо доходило, я помітила одну промовисту закономірність: конфіскувалися передусім листи найкращі, найзмістовніші, найліричніші, хай навіть про політику там і близько не йшлося. Добре пригадую один такий лист, написаний після дуже серйозного й гарного симфонічного — бахівського — концерту.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Але ця закономірність не абсолютна. Учений пов’язує спільність біологічних потреб з емоціями, що знаходить відображення в теорії S-R ( стимул- реакція).
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 3:
Цю закономірність узагальнює формула Погсона: lg(E1/E2) = 0,4 (m2 – m1) (3.4)29 Чутливі приймачі випромінювання дозволяють вимірювати навіть незначні відмінності блиску, тому його для більшості світил подають у дробових числах з точністю в межах від 0 m,1 до 0 m,01. Наприклад: 2m,9; 3m,4; 5m,08; 6m,12 тощо.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”