Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “заколоти” — умисне заподіяння смерті або поранення гострим предметом (ножем, шпичкою тощо), зазвичай з метою вбивства або заподіяння шкоди.
2. (мед.) Введення лікарського препарату шляхом ін’єкції, уколу; ін’єкція.
3. (перен., розм.) Сильне, нав’язливе відчуття, неприємне переживання; різкий душевний біль.
Приклад 1:
І поки тривали запитання-відповіді, ми пройшли повз Ка’да Мосто, про який мені чогось захотілося сказати, що колись у ньому розташовувався знаменитий готель «Леон Б’янко», що в покоях його і досі трапляються речі, забуті ПЕРВЕРЗІЯ 46 неуважними гостями з-перед кількох століть, як, наприклад, віяла, зубочистки, шпильки для заколювання суперників, стрічки та підв’язки, кокарди і страусові пера, а незнищимі плями на простирадлах свідчать про деякі інтимні сторони в житті багатьох коронованих осіб, як знову ж таки, наприклад, російський цісаревич Павло, котрий зупинявся тут із невідо мою супутницею, про що навіть у цих же стінах накручено незлу еротичну комедійку. Респондент відказав на це, що то була його, цісаревича, шлюбна дружина, князівна, здається, Померанська і Шлезвіґ-Голштинська або щось подібне.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”