закольник

1. У романі “Золотий теля” Ільфа і Петрова — прізвисько Остапа Бендера, яке він використовує, працюючи провідником туристичної групи по Кавказу.

2. У переносному значенні — хитрий, винахідливий авантюрист, шахрай, який за допомогою хитромудрих комбінацій (часто з елементами шахрайства) досягає своєї мети.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |