заколотий
[zɑkolotɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який зазнав колотнечі, був убитий за допомогою колючої зброї (ножа, шаблі, штика тощо).
-
У мисливстві: про звіра, якого вбили рогатиною, списом або подібною зброєю.
-
У народних віруваннях: про небіжчика, який став вампіром (упирем) через насильницьку смерть або інші причини, а також про людину, яку, за повір’ям, можна перетворити на вампіра після смерті.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заколотий, р. заколотого, д. заколотому, з. заколотого, о. заколотим, м. заколотім