заколочування

[zɑkolot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “заколочувати” — процес забивання чогось цвяхами, кілками або іншими предметами для закріплення, закриття отвору або створення конструкції.

  2. У техніці та будівництві — спосіб з’єднання або кріплення деталей шляхом забивання (розкльошування) кінця заклепки, штиря тощо для утворення міцного нерознімного з’єднання.

  3. Переносно — припинення, насильницьке закриття або ліквідація чогось (наприклад, установи, підприємства, процесу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заколочування, р. заколочування, д. заколочуванню, з. заколочування, о. заколочуванням, м. заколочуванні, к. заколочування

Більше записів