1. Дія за значенням дієслова “заколочувати” — процес забивання чогось цвяхами, кілками або іншими предметами для закріплення, закриття отвору або створення конструкції.
2. У техніці та будівництві — спосіб з’єднання або кріплення деталей шляхом забивання (розкльошування) кінця заклепки, штиря тощо для утворення міцного нерознімного з’єднання.
3. Переносно — припинення, насильницьке закриття або ліквідація чогось (наприклад, установи, підприємства, процесу).