Словник Української Мови
Буква
1. Який відчуває сильне любовне почуття, пристрасть до когось; перебуває в стані закоханості.
2. Який виражає це почуття або свідчить про нього (про погляд, посмішку, лист тощо).
3. Який з великим захопленням і прихильністю ставиться до чогось, сильно захоплюється чимось (переносне значення).
Приклад 1:
9 березня 1935 Портрет теслі Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні, тесав церкви стрілчасті й чарував жінок, тесав слова натхненні й на скрипці грав квітчастій. Горіли молодиці і дівчата в п’янім щасті.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Тоді, пригадавши собі, для чого ми тут сидимо, Станіслав ухопився за гітару і без надриву, як те іноді трапляється в іноземців, але мужньо проспівав «Ogni amante e guerrer» «Щось мені здається, друже Станіславе, ніби ти закоханий. Так воно чи ні?» — вирішив я з’ясувати.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
— Ганна Іванівна Закревська (1822—1857) — дружина поміщика, полковника у відставці Платона Олексійовича Закревського; Шевченко був закоханий у цю жінку. [453] Ремінісценція з «Божественної комедії» Данте («Пекло» V, 121).
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”