Значення
-
Почуття глибокої прихильності, ніжності та емоційного потягу до іншої особи, що супроводжується бажанням бути разом, піклуватися та віддавати себе; сильна романтична любов на певному етапі стосунків, часто на початковому, з характерним захопленням та ідеалізацією об’єкта почуттів.
-
Стан, переживання, пов’язані з цим почуттям; перебування у стані любовного захоплення, пристрасті.
-
(У переносному, розширеному значенні) Сильне, пристрасне захоплення якоюсь справою, ідеєю, мистецтвом тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закохання, р. закохання, д. закоханню, з. закохання, о. закоханням, м. закоханні, к. закохання