закохання

[zɑkoxɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Почуття глибокої прихильності, ніжності та емоційного потягу до іншої особи, що супроводжується бажанням бути разом, піклуватися та віддавати себе; сильна романтична любов на певному етапі стосунків, часто на початковому, з характерним захопленням та ідеалізацією об’єкта почуттів.

  2. Стан, переживання, пов’язані з цим почуттям; перебування у стані любовного захоплення, пристрасті.

  3. (У переносному, розширеному значенні) Сильне, пристрасне захоплення якоюсь справою, ідеєю, мистецтвом тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закохання, р. закохання, д. закоханню, з. закохання, о. закоханням, м. закоханні, к. закохання

Більше записів