Значення
-
Той, хто займається заклинаннями; чаклун, чарівник, що вимовляє магічні формули для впливу на людей, явища чи предмети.
-
У фентезійній літературі, іграх або кінематографі — персонаж, що володіє магічними здібностями, спеціалізацією якого є підкорення, контроль або зв’язок із потойбічними силами, духами або міфічними істотами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заклинатель, р. заклинателя, д. заклинателеві, з. заклинателя, о. заклинателем, м. заклинателеві, к. заклинателю