1. Релігійний обряд принесення жертви божеству шляхом вбивства тварини (рідше — людини) з певною ритуальною процедурою.
2. (перен.) Жертва, принесення чогось у жертву заради чогось іншого; також про вбивство, знищення когось.
заклання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я знав чимало опит них бойцов, які отправлялись на важнєйшу турнірну партію, наче худоба на заклання. Мисль про нічью перемагала їхній дух — і це приводило к разгрому.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Йому настойчіво агнца підсовують на заклання — а він від нього шараха єцця, як від прокажонного. З самурайської точки зрєнія (а в пішака на d3 другої точки зрєнія вже не осталось) — це взагалі несми ваємий позор.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 3:
Спершу на заклання пішла тура: 1. Rh4-h8+ Kg8xh8 І тут підступний сотона, завонявши весь дворик сєро-углєро дом, вдруг перестрибнув слоном через коня і об’явив черговий шах: 2.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Частина мови: іменник (однина) |