Значення
-
Історична угода між козацькою старшиною та російським урядом у XVII–XVIII століттях, за якою козаки зобов’язувалися охороняти кордони та фортеці (закладені укріплення) на півдні України в обмін на платню та інші умови.
-
Умовна назва періоду в історії України (зокрема, Лівобережної Гетьманщини) після Коломацьких статей 1687 року, коли гетьманська влада була суттєво обмежена, а московські війська отримали право постійно перебувати в українських містах-фортецях.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закладчини, р. закладчин, д. закладчинам, з. закладчини, о. закладчинами, м. закладчинах, к. закладчини