заклад

1. Установа, організація, що виконує певні суспільні, господарські, освітні, наукові, культурні, медичні чи інші функції (наприклад: навчальний заклад, банківський заклад, заклад харчування).

2. Те, що покладено, залишено як гарантію виконання зобов’язання, обіцянки; застава, завдаток.

3. Дія за значенням дієслова «закладати» (у різних значеннях): початок будівництва споруди; заснування чого-небудь; покладання чого-небудь як основи, фундаменту.

4. У гральних картах: карта, яку гравець поклав обличчям униз, вважаючи її таємною для інших гравців.

5. У техніці: деталь, елемент конструкції, що закріплює щось у певному положенні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Позбавлені можливості обертати боржників у рабство (держава обмежувала масштаби боргового рабства в країні), лихварі надавали позику під заклад майна, в тому числі майбутнього врожаю, й таким чином пускали багатьох своїх клієнтів із торбою по світу. Торгівля й лихварство зробили вавилонське суспільство значною мірою гендлярським.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Отже, металургійний заклад «Z» зацікавлений у пошуці та розробці нових методів господарського використання відходів. Особливим вимаганням підлягає також організація інформаційних потоків про відходи.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 3:
Згідно приписів обов’язкового виконання заклад «Z» впроваджує нову систему інформації про відходи. Схему руху інформації про виникаючі відходи на заводі «Z» подано на рис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |