закіп [zɑkip] Іменник Буква:З ЗначенняПравопис Значення (діал.) Місце, де річка, струмок або джерело витікають з-під землі; водограй, джерело. (перен., діал.) Початок, виток чогось; першопричина. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. закіп, р. закопу, д. закопові, з. закіп, о. закопом, м. закопі, к. закопе ←закінчуватися закіпачуваний→
