закінчуватися

[zɑkint͡ʃuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:З

Значення

Дійти до кінця, припинятися (про процес, подію, стан тощо).
Витрачатися повністю, не залишатися (про ресурси, запаси).
Мати щось своїм результатом, висновком; завершуватися чимось.
(у граматиці) Приймати певні граматичні закінчення, мати певний флексійний елемент наприкінці слова.

Граматичні форми:

я закінчуюся, ти закінчуєшся, він закінчується, ми закінчуємося, ви закінчуєтеся, вони закінчуються

А тут, у нас, уже майже літо, Хомський, вишневий квіт осипається на молоді трави, гори чимраз вищають, з лісів пахне листям і джерельною водою, ревуть олені, кують зозулі, і в літній резиденції Його Превелебності закінчуються останні приготування до сезону великих ловів: підлогу виґлянцовано, килими й гобелени витрушено, дзеркала і вікна помито, наїдки й випивку привезено аж із Відня, а на вежі піднято фамільний прапор. Скоро, вже скоро з’їдуться шановані гості у відкритих автах і мисливська оркестра зустріне їх сурмами та тулумбасами, Хомський.

— Юрій Андрухович