захитаний

Приклад 1:
), що саму Марину найбільше вражало, оскільки сварки не належали до її стихії, — від кожного такого вибуху її, Марини, ніби меншало, й у грудях ширилася палюща порожнина, внаслідок чого вона, Марина, почувала себе знищеною й ошуканою, присягаючися сама собі, що на майбутнє вона нічим не перейматиметься і з Гнатом просто не дискутуватиме, хочби й які нісенітниці він виголошував, жодним контраргументом не захитаний у переконанні, що його вустами виструмовує всесвітня істина, як це майже кожному насельникові цієї плянети й здається в Гнатовому віці. Щоправда, її, Маринина, настанова стримуватися й оминати в розмові з Гнатом дражливі теми, ймовірно, з надміру в ній, Марині, пристрасних почуттів (і це мало трапитися саме їй, Марині, яка досі жила радше розумом, а не серцем, котре раптом скинуло раціональні пута й помчало, трощачи всі перепони на шляху!
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”