захитаний
[zɑxɪtɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває у стані хитавиці, нестійкий, нетвердий; похитнутий, захитнутий.
-
Перен. Який втратив стійкість, певність, став вагатися; похитнутий (про віру, думки, становище тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. захитаний, р. захитаного, д. захитаному, з. захитаного, о. захитаним, м. захитанім