захирілий

1. Який зазнав захирення, тобто втратив рухливість, став незграбним, неповоротким через заціпеніння, задубіння від холоду або тривалої незручної пози.

2. Переносно: який втратив спритність, гнучкість, став млявим, апатичним, безініціативним (про людину або її розум).

3. Про рослини: який засох, зів’яв, втратив свіжість і життєву силу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |