Словник Української Мови
Буква
1. Територія, захоплена ворогом під час військових дій; окупація.
2. Насильницьке заволодіння чужою територією, владою, майном тощо; підкорення, анексія.
3. (у техніці) Частина механізму або пристрій для захоплювання, затиску, утримання деталі, предмета.
4. (переносне значення) Стан сильного емоційного піднесення, зацікавленості, захопленості чимось; ентузіазм.
Приклад 1:
Багатство, що призначене для мар, а ввиш пустеля неба — людський ляк і захват, мертве світло, лиш дуб, рослинний , над лісом, гордий і скупий монарх, підводить вранці сонця жезл над марнотратним світом. 9 червня 1936 Ідольські ночі На хмарах відблиск місяця повторений, мов пісня, на хмарі хмара — срібний мур, під муром виють лиси.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”