Словник Української Мови
Буква
1. Сильне, пристрасне захоплення чим-небудь; стан повної відданості якійсь справі, ідеї, почуттю.
2. Стан інтелектуальної або емоційної зацікавленості, повного поглинання уваги явищем, процесом, діяльністю.
3. Захоплений, збуджений стан, викликаний якимось сильним переживанням або враженням.
Приклад 1:
Для підтримки уваги за допомогою інтересу на уроці вчителю пот- рібно забезпечувати змістовність і цікавий виклад матеріалу, розмаїття методів, захопленість і зацікавленість самого вчителя, емоційність уро- ку. Закономірності уваги потрібно враховувати і при використанні нао- чності.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”