1. Який перебуває в стані легкого сп’яніння, під впливом алкоголю; трохи п’яний.
2. Переносно: той, що відчуває сильне захоплення, уповільненість або ейфорію від якихось вражень, почуттів (наприклад, від успіху, кохання, природи).
захмелілий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він ситий і захмелілий, і може раніше лягти до жінки на сві жовимолочену солому під глинобитною стіною. Він хоче швидше увійти в ніч, швидше вимісити цю бліду глину в’язку, податли ву, аби ще до повної темряви зліпити цей горщик зі світлими пори стими стінками, з вологим диханням обмацати цю живу посудину для зерн а, щоб де не було якоїсь тріщини, аби була круглобока, з містким черевом.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикметник () |