закарлючування

[zɑkɑrljut͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (діал.) Дія за значенням дієслова “закарлючувати” — процес згинання чогось у вигляді гачка або карлючка; надання чомусь вигнутої, зігнутої форми.

  2. (перен., рідк.) Ускладнення, заплутування чогось, надання чомусь незвичайного або надмірно витонченого, викривленого вигляду або змісту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. закарлючування, р. закарлючування, д. закарлючуванню, з. закарлючування, о. закарлючуванням, м. закарлючуванні, к. закарлючування

Більше записів