закарлючування

1. (діал.) Дія за значенням дієслова “закарлючувати” — процес згинання чогось у вигляді гачка або карлючка; надання чомусь вигнутої, зігнутої форми.

2. (перен., рідк.) Ускладнення, заплутування чогось, надання чомусь незвичайного або надмірно витонченого, викривленого вигляду або змісту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |