Значення
-
Рідкісне, архаїчне позначення невеликого, часто вигнутого предмета, гачка або закрутки; те, що має вигнуту, зігнуту форму.
-
У переносному значенні — хитромудра, заплутана справа або складне, незрозуміле місце в тексті, висловлюванні.
-
У діалектах — невеликий, кривий горбок, вигин на дорозі або місцевість з такими нерівностями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. закарлючка, р. закарлючки, д. закарлючці, з. закарлючку, о. закарлючкою, м. закарлючці, к. закарлючко