заканючитися

1. (розм.) Почати канючити, набридати проханнями, благаннями або скаргами; стати настирливим у вимаганні чогось.

2. (перен., розм.) Затягувати виконання чогось через надмірні вагання, сумніви або через небажання; займатися марнуванням часу на пусті розмови або безплідні дискусії замість дій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |