заканючити

[zɑkɑnjut͡ʃɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (розм.) Почати канючити, благати, набридати проханнями; уперто випрошувати щось.

  2. (перен., розм.) Довести когось до втоми або роздратування своїми постійними скаргами, нудьгою або нав’язливими проханнями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я заканючу, ти заканючиш, він заканючить, ми заканючимо, ви заканючите, вони заканючать

Більше записів