1. (розм.) Почати канючити, благати, набридати проханнями; уперто випрошувати щось.
2. (перен., розм.) Довести когось до втоми або роздратування своїми постійними скаргами, нудьгою або нав’язливими проханнями.
заканючити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |