Словник Української Мови
Буква
1. Про людину або тварин: такий, що пройшов загартовування, тренування, випробування труднощами; витривалий, міцний, стійкий.
2. Про матеріал (метал, скло тощо): такий, що набув підвищеної твердості, міцності внаслідок спеціальної термічної обробки — загартування.
3. Перен. Про почуття, думки, переконання: міцно засвоєний, глибоко вкорінений; такий, що став непохитним.
Приклад 1:
М.Рильський у багні закаляний не стрижений не голений струпи на гусячій шкірі без ниточки навіть на чреслах без тавра медальйона посвідки без кровинки синій зелений прозорий ніякий без тіла без душі немова безумець не пам’ятаю жодного дня обличчя ідеї ні роду ні мети потвора чи привид не чую зляканого вереску ні мелькання п’ят І. Калинець. Невольнича муза ~442 не пахне свободою смак до існування згинув не дотикаю нічого навітьберега найжорстокіше шосте чуття мовить що Навсікая тільки чудова вигадка міт поетичний теж не підійде не змиє не втамує не втолить не надхне у плоть у душу не увійде врятованого не порятує Карпат,або Посельська книжка 443~ÓÐÃÓÉ здпід ніг вислизають камінь ящірка всохле гніздо осине прискуче осоння не наступи на первоцвітдургуй він притулений до землі як немовля куций з листямдпушком мало його чи густо здається одиндоднісінький у цілому краю мій посельський Шашкевич («цвітка дрібненька молила неньку — весну раненьку…») нині я ще кажу річка Калангуй село Сарбантуй підсніжник — ургуй завтра я вимовлятиму слова яких не говорив цілу вічність І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”