заговорити

[zɑɦoʋorɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Почати говорити, набути здатності висловлюватися словами (про дитину, хвору людину тощо).

  2. Розпочати мовлення, почати щось говорити; завести розмову, вступити в бесіду.

  3. Розмовляючи, відволікти когось, перервати чиюсь діяльність або зупинити когось.

  4. Перен. Почати видавати звуки, “говорити” (про механізми, прилади тощо).

  5. Заст. Зачарувати, заворожити словами (у значенні, близькому до “замовляти”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я заговорю, ти заговориш, він заговорить, ми заговоримо, ви заговорите, вони заговорять

Більше записів