Словник Української Мови
Буква
1. Такий, над яким зроблено за́говор (замовляння), захищений магічними словами, обрядами від чогось, забезпечений від чаклунства, порчі тощо.
2. Такий, що перебуває під впливом за́говору (замовляння), зачарований, приворожений.
3. Перен. Такий, що має особливу, незвичайну, часто магічну привабливість; зачарувальний, чарівний.
Приклад 1:
Кароліна обережно пройшла, схилилась над Сивілою, легко провела їй долонею по щоці, дістала з кишені військовий жетон, покритий сріблом та заговорений від снайперів, і поклала поруч із малою. Сивіла вдячно кивнула, і втішена Кароліна повернулась на своє місце.
— Тютюнник Григорій, “Вир”