Значення
-
(діал.) Сонячне проміння, сонячна теплота; також — місце, ділянка, добре освітлена сонцем.
-
(діал.) Сонячний удар; стан, коли людина перегрілася на сонці.
-
(діал.) Засмага, нагрівання на сонці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. загара, р. загари, д. загарі, з. загару, о. загарою, м. загарі, к. загаро
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘загара’ в українській мові має кілька значень, але в етимології, що розглядається, воно пов’язане з дієсловом ‘загавитися’ (зазіватися, задивитися). Це слово, ймовірно, походить від польського ‘zagarać się’ (те саме значення), яке, у свою чергу, утворене від ‘gapić’ (ловити гав), а те – від іменника ‘gapa’ (ворона, галка), що має звуконаслідувальне походження. Таким чином, ‘загара’ – це результат видозміни запозиченого слова під впливом власного імені ‘Гапка’.