Словник Української Мови
Буква
Те, що властиве всім людям без винятку, притаманне людству як єдиному роду; сукупність якостей, цінностей, досвіду або надбань, що об’єднують людей незалежно від національності, раси, культури чи соціального становища.
У філософії та суспільствознавстві — категорія, що позначає найбільш загальні, універсальні риси, потреби, інтереси або моральні принципи, характерні для всього людського роду в історичному розвитку.
Приклад 1:
«Вічна ріка» – вміщує в собі життя окремої людини, помножене на її збагачену й вигострену історичним досвідом пам’ять, «вічна ріка» – це масштабне річище, в якому злилося й нерозривно поєдналося суто особисте й загальнолюдське. Ліна Костенко – одна з тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань, і її шістнадцятирічне мовчання не виглядало як слабкість чи компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: / не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”