1. Прислівник до слова “загадковий”; так, що викликає загадку, незрозуміло, таємничо.
2. У значенні присудкового слова: виражає ознаку дії або стану як таку, що має характер загадки, є незрозумілою, таємничою.
Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “загадковий”; так, що викликає загадку, незрозуміло, таємничо.
2. У значенні присудкового слова: виражає ознаку дії або стану як таку, що має характер загадки, є незрозумілою, таємничою.
Приклад 1:
Досить скоро вона загадково зникла з університетських обріїв. Згодом ми довідалися, що вона, виявляється, була черницею в миру, — звичайно ж, такому небезпечному персонажеві немає місця в атеїстичній твердині.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Старий покрутив головою загадково. Либонь задоволено: — А я й знав, що ти прийдеш, сину, aгe ж… Ну, ось… Запанувала мовчанка.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Приклад 3:
А вона брала його бiленьку руку й гладила нею свiй живiт i усмiхалась загадково. Потiм вона говорила з Гандзею, але й на цей раз хоронила тайну народження.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”