1. (у фізичній хімії та матеріалознавстві) Такий, що має склад, у якому вміст другого компонента перевищує евтектичний (рівноважний), що призводить до виділення цього компоненту при кристалізації після утворення евтектики.
2. (у металургії) Такий, що стосується структури або стану сплаву, у якому при охолодженні нижче евтектичної температури одна з фаз кристалізується у надлишку порівняно з евтектичною сумішшю.