1. Почуття радості, вдоволення від відповідності чого-небудь власним бажанням, потребам, очікуванням; стан задоволеної людини.
2. Ступінь відповідності чого-небудь вимогам, нормам, очікуванням; задовільний стан, якість чогось.
Словник Української Мови
Буква
1. Почуття радості, вдоволення від відповідності чого-небудь власним бажанням, потребам, очікуванням; стан задоволеної людини.
2. Ступінь відповідності чого-небудь вимогам, нормам, очікуванням; задовільний стан, якість чогось.
Приклад 1:
– Низька задоволеність працівників – Економія від масштабів виробництва Характеристика: – Гнучкість про- дукту. – Гнучкість мар- кетингу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
DO “Cortese” був захоплений цими показниками дистрибуції, оскільки довіра та задоволеність роздрібних торговельних підприємств – клієнтів “Cortese” зросли, а обсяг запасів на складах РЦ “Marchese” – зменшився на 17% (рис.20.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Самі ж автори концепції обмежуються тільки загальФ ними словами або вибудовують тривіальні логічні твердження типу “якщо задоволеність клієнта виросте, то виростуть і проФ дажі”. Яка саме функціональна залежність існує і як її будуваФ ти, автори BSC не пояснюють.
— Котляревський Іван, “Енеїда”