Словник Української Мови
Буква
1. Сильно притиснути, придавити когось або щось, завдавши фізичного тиску, часто з наслідком ушкодження або знищення.
2. Вбити, придушити когось, перекривши дихальні шляхи або завдавши смертельного тиску.
3. Перен. Пригнічити, позбавити волі, можливості розвиватися; приборкати, подолати силою.
4. Розм. Переважити, заглушити собою (про звук, запах тощо).
5. Розм. З’їсти багато або швидко, з жадібністю.
Приклад 1:
Можливо, за тією посмішкою нічого не криється, крім одного — він хоче не просто задавити свою жертву, він хоче роздушити саме «я», розтягуючи муки до безкінечності, до остаточного заломлення. Це йому потрібне.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Вона силкувалася задавити цей голос, та не могла… Чи послухається, чи нi, а вона його благатиме. Коли не поможе, тодi — дiйся воля божа!
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Приклад 3:
Вiн, Роман, нахваляється задавити її! Вiн — пропащий злодiй… Все, що було в неї в душi гарного, ясного, купчилося в її згадках про того, давнього, Романа з перших днiв кохання.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”