Значення
-
Той, хто задає щось, ставить завдання, пропонує питання для розв’язання або обміркування.
-
У математиці, техніці: пристрій, блок або програма, призначені для введення (задання) певних параметрів, величин, умов або команд у систему для її керування або функціонування (наприклад, задавач частоти, задавач температури).
-
Рідко вживане: той, хто схильний до задавання, хизування, пихатої поведінки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. задавач, р. задавача, д. задавачеві, з. задавач, о. задавачем, м. задавачеві, к. задавачу