задавач

1. Той, хто задає щось, ставить завдання, пропонує питання для розв’язання або обміркування.

2. У математиці, техніці: пристрій, блок або програма, призначені для введення (задання) певних параметрів, величин, умов або команд у систему для її керування або функціонування (наприклад, задавач частоти, задавач температури).

3. Рідко вживане: той, хто схильний до задавання, хизування, пихатої поведінки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |