1. Робити давнім, надавати ознак давнини; перетворювати на давню річ.
2. (у переносному значенні) Робити застарілим, неактуальним; відсилати в минуле, переводити в розряд пережитих явищ.
задавнювати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
1227, бо Данило не пізнїйше як при кінцї 1227 р. відібрав назад Луцьк і забрав ся до черторийської справи: задавнювати сю справу ледви чи було в його інтересах, а він, з виїмком помочи Мстиславу під час війни з Уграми на початку 1227 р. (можливо, що під той час умер Іван і так захопили його спадщину Ярослав і князї пинські), мав тодї вільні руки.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Частина мови: дієслово () |