1. (про людину) Який перебуває у стані глибокого задуми, занурення у власні думки, часто з відтінком смутку або важких роздумів.
2. (про вигляд, стан) Сумний, похмурий, затьмарений важкими думками; такий, що виражає задуму або внутрішню напругу.
задавнений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пише й Костюк про київське життя, але його лист дещо задавнений. Марія, як звичайно, екзальтована й тепер говорить про передчування близької смерти.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: прикметник () |