задавненість

[zɑdɑʋnɛnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Стан, коли щось (звичайно борг, зобов’язання чи право) існує протягом дуже тривалого часу, що наближає його до втрати юридичної сили або практичної актуальності.

  2. У цивільному праві — стан правовідносин, коли через значний проміжок часу (встановлений законом) неможливе примусове здійснення права через суд, хоча саме право не припиняється (наприклад, за давністю строку позовної давності).

  3. Переносно — застарілість, консервативність поглядів, ідей або методів, що втратили актуальність через свій давній характер.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. задавненість, р. задавненості, д. задавненості, з. задавненість, о. задавненістю, м. задавненості, к. задавненосте

Більше записів