Словник Української Мови
Буква
1. Розчісати волосся, надати йому певної форми або укладки за допомогою щітки, гребінця тощо.
2. Розгладжувати, загладити щіткою, рукою або іншим предметом (наприклад, про волосся, хутро).
3. Розмістити, запхати щось кудись поспіхом, неохайно або з труднощами.
4. У розмовній мові: отримати подряпину, зідрати шкіру, задирати (частину тіла).
5. У діалектах: зачіпати, чіплятися ким-чимсь.
Приклад 1:
— тарань, — так і кортить помити його й зачесати, а то ж чистий кундель! — вважають тепер мало не за красунь, — бідні Лукашенкові дівчатиська голодують, аж пожовкли, аби угнатися за лінією, сказано, добробут, нема ради, коли вся Европа взорується на американську цибату каліч, — однак сама ця худющість не така вже й страшна, хоч і не тішить ока.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”