1. Такий, що має зачіску; причесаний.
2. (перен., розм.) Про людину: що має вищий соціальний статус, успішний, багатий; гламурний.
3. (перен., розм.) Про щось: вишуканий, модний, доведений до блиску.
зачесаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Панас Павлович уже має свій звичайний вигляд: акуратно зачесаний шапочкою, вимитий, причепурений. Він навіть іронічно-добродушно жмуриться й намагається пускать дотепи, але часто немов спотикається й тоді очі стають знову зляканими і кліпають непорозуміло.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: прикметник () |