зачаровування

1. Дія за значенням дієслова “зачаровувати” — надання чомусь магічної сили, чарівних властивостей; оповивання чарами, чаклунством.

2. Стан, відчуття, викликане сильним мистецьким, емоційним або естетичним впливом; захоплення, підкорення чарівністю, красою або глибиною чогось.

3. (у переносному значенні) Непереможна привабливість, чарівність, що приковує увагу та викликає захоплення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |