заблуканий
[zɑblukɑnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який заблукав, збився з дороги, не знаходить правильного шляху; загублений, заборонений.
-
Переносно: який опинився у складних, безвихідних або чужих для себе обставинах, не знаходить свого місця в житті; розгублений, неприкаянний.
-
У літературі та фольклорі: фольклорний епітет, що вживається у стійких словосполученнях на позначення чогось дуже далекого, недосяжного або міфічного (наприклад, “заблуканий край”, “заблукана земля”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заблуканий, р. заблуканого, д. заблуканому, з. заблуканого, о. заблуканим, м. заблуканім