заблукалий
[zɑblukɑlɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який заблукав, збився з дороги, не може знайти правильного шляху або виходу.
-
Переносно: який опинився в невідомому, чуждому середовищі, відірвався від свого кола або втратив життєві орієнтири.
-
Уживається як складова частина власних назв, наприклад, у літературних творах, кінофільмах тощо, для позначення персонажа, що перебуває в стані втрати шляху або духовних пошуків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заблукалий, р. заблукалого, д. заблукалому, з. заблукалого, о. заблукалим, м. заблукалім