1. Який заблукав, збився з дороги, не знаходить правильного шляху; загублений, заборонений.
2. Переносно: який опинився у складних, безвихідних або чужих для себе обставинах, не знаходить свого місця в житті; розгублений, неприкаянний.
3. У літературі та фольклорі: фольклорний епітет, що вживається у стійких словосполученнях на позначення чогось дуже далекого, недосяжного або міфічного (наприклад, “заблуканий край”, “заблукана земля”).