з
[z] Прийменник
Буква:З
Значення
-
Назва літери “з” — шостої літери українського алфавіту, що позначає шумний ясненебний (передньоязиковий) дзвінкий приголосний звук [z].
-
Назва відповідного графічного знака (великої чи малої літери) у писемності, друкарстві, комп’ютерному наборі.
Походження слова (Етимологія)
Прийменник ‘з’ (та його варіанти ‘зі’, ‘зо’) в українській мові походить від праслов’янського *sъ(n), що споріднений з латинським cum, грецьким σύν та індоєвропейським *kom. Спочатку він означав ‘разом з’, а згодом набув ширших значень, зокрема для позначення походження, матеріалу, причини тощо. Варіант ‘зі’ виникає перед групами приголосних для милозвучності.