Значення
-
Особа, яка святкує ювілей (значну річницю від дня народження, початку діяльності тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ювілянт, р. ювілянта, д. ювілянтові, з. ювілянта, о. ювілянтом, м. ювілянті, к. ювілянте
Словник Української Мови
Особа, яка святкує ювілей (значну річницю від дня народження, початку діяльності тощо).
н. ювілянт, р. ювілянта, д. ювілянтові, з. ювілянта, о. ювілянтом, м. ювілянті, к. ювілянте