ювілейний

Запам’яталися ювілейний вечір Шевченка за сценарієм Сверстюка у Жовтневому палаці, доповідь того ж таки Сверстюка про Шевченка в Художньому інституті, вечір пам’яти Анатолія Петрицького, виступи Симоненка — зокрема, як після розповіді художника Касіяна про сумнозвісну зустріч Хрущова з творчою інтелігенцією і проголошеної ним тези, що незамінних людей немає, зазвучав симоненків вірш «Я» в авторському виконані: У кожного я є своє ім’я, На всіх не нагримаєш грізно, «Ми» — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних. Завжди на грані зриву, під постійною загрозою заборони, але все це тоді відбувалося. — Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”