ютурна

[juturnɑ] Іменник

Буква:Ю

Значення

  1. У римській міфології — одна з німф джерел і фонтанів, яку шанували як покровительку вод.

  2. У переносному значенні (поетичне) — джерело, струмок, водоспад або інший водний об’єкт, що уособлює красу та свіжість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ютурна, р. ютурни, д. ютурні, з. ютурну, о. ютурною, м. ютурні, к. ютурно

Більше записів