Юстуючий (від лат. iustus — справедливий) — такий, що здійснює юстирування; який регулює, налаштовує, вивіряє точність механізмів, приладів або систем.
юстуючий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
Юстуючий (від лат. iustus — справедливий) — такий, що здійснює юстирування; який регулює, налаштовує, вивіряє точність механізмів, приладів або систем.
Відсутні