Значення
-
Сукупність правових норм, що визначають межі та порядок здійснення владних повноважень державним органом, судом або іншим установленим законом органом щодо розгляду та вирішення справ.
-
Правомочність, повноваження держави, її органів або міжнародних організацій здійснювати суд, приймати обов’язкові до виконання рішення у певній сфері суспільних відносин або на певній території.
-
Сфера, межа або коло питань, на які поширюється влада, компетенція чи право рішення певного органу, установи або посадової особи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. юрисдикція, р. юрисдикції, д. юрисдикції, з. юрисдикцію, о. юрисдикцією, м. юрисдикції, к. юрисдикціє