Значення
-
Молодий чоловік, хлопець, що перебуває в розквіті сил; часто вживається для позначення лицаря, богатиря, героя (особливо в фольклорі та художній літературі).
-
(заст., діал.) Хлопець-підліток, парубок.
-
(перен., поет.) Про щось молоде, повне сил, життя (наприклад, про дерево, рослину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. юнак, р. юнак, д. юнак, з. юнак, о. юнак, м. юнак, к. юнак